Чернівцям можна, Дрогобичу – НІ? Подвійні стандарти електронної демократії
”Дрогобич – найпрозоріше місто України”. Що не так із цим гучним гаслом?
Електронні петиції створювалися як інструмент прямої демократії. Саме вони мали стати містком між владою та громадою, механізмом, через який жителі можуть впливати на рішення органів місцевого самоврядування. На офіційних ресурсах зазначено, що сервіс електронних петицій підвищує якість взаємодії з населенням, зміцнює громадянське суспільство, забезпечує підзвітність влади та розвиває електронну демократію.
“Але чи справді ці принципи працюють у Дрогобичі…?”
Близько чотирьох днів тому на платформі місцевих електронних петицій була зареєстрована ініціатива щодо скасування рішення про підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення. У петиції мешканці вимагали переглянути рішення Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 182 від 1 червня 2026 року, яким тариф на воду було фактично збільшено більш ніж удвічі.
“До ухвалення рішення тариф становив 43,36 грн за м3. Після затвердження нового рішення він зріс до понад 87,30 грн за м3…”
Фактично йдеться про більш ніж дворазове подорожчання одного з найнеобхідніших комунальних ресурсів у період війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.
У тексті петиції автори наголошували, що громадськість не була належним чином поінформована про підготовку та розгляд питання, а жителі громади були фактично усунуті від обговорення рішення, яке безпосередньо впливає на добробут кожної родини.
Особливо болісно таке підвищення вдаряє по пенсіонерах, особах з інвалідністю, багатодітних сім’ях, внутрішньо переміщених особах та інших соціально вразливих категоріях населення.
У своїх вимогах автори петиції закликали:
1. скасувати рішення про підвищення тарифів;
2. провести відкриті громадські обговорення економічного обґрунтування нових цін;
3. оприлюднити всі розрахунки та документи, на підставі яких ухвалювалося рішення;
4. надати громаді можливість отримати відповіді на питання щодо причин такого різкого зростання вартості послуг.
Однак уже 11 червня було отримано повідомлення про відхилення петиції Єдиною системою місцевих петицій. Так, у тексті справді були окремі технічні та редакційні помилки. Вони вже виправлені, і сьогодні 12 червня її подано повторно.
“Але тут виникає цікаве питання…”
5 червня 2026 року в Чернівцях була зареєстрована та погоджена практично ідентична петиція. Станом на 12 червня вона вже набрала понад 300 підписів із необхідних 250. Тобто громада підтримала її менш ніж за тиждень.
“Виникає логічне запитання: якщо однакова за змістом петиція відповідає вимогам законодавства в Чернівцях, то чому вона викликає проблеми в Дрогобичі…?”
Закон України “Про звернення громадян” чітко визначає, що електронна петиція є особливою формою колективного звернення громадян до органів державної влади та місцевого самоврядування і підлягає обов’язковому розгляду після набрання необхідної кількості голосів.
“І цей закон однаково діє як у Чернівцях, так і в Дрогобичі. Або принаймні мав би діяти однаково…”
P.S.
Саме тому повторне подання петиції стане своєрідним тестом не лише для електронної системи, а й для місцевої влади, яка любить називати себе однією з найпрозоріших в Україні.
Тепер громада чекатиме відповіді. І тоді стане зрозуміло, за якими правилами живе Дрогобицька міська влада: за законами України чи за законом політичної доцільності та власної вигоди.
Адже справжня прозорість вимірюється не красивими звітами, рейтингами та гучними гаслами. Вона вимірюється готовністю чути людей навіть тоді, коли їхня думка незручна для чиновників…
Автор статті Іван ТОРСЬКИЙ Голова ГО “ТРИ СИЛИ”
