Хто та й навіщо розхитує політичну ситуацію в Україні саме зараз…?

В Україні знову загострилася політична напруга. На тлі складних переговорів про можливе перемир’я з’являється дедалі більше інформаційних атак, протестних ініціатив і “ГУЧНИХ ЗАЯВ”, що підривають внутрішню стабільність. Не дивно, що у суспільстві починають з’являтися питання: кому це вигідно і чому саме зараз…?
Однією з тем, яка постійно повертається в українських дискусіях, є фінансування окремих громадських організацій та політичних середовищ із-за кордону. Особливо часто фігурує ім’я Джорджа Сороса та міжнародних фондів, які за останні десятиліття підтримували реформаторські та просвітницькі проєкти в Україні. Частина суспільства вважає це підтримкою демократичних змін. Інша частина – потенційним інструментом впливу на внутрішню політику.
Ім’я Сороса та його американських фондів за останні десятиліття стало частиною української політики так само, як і слово “грант”. І давайте називати речі своїми іменами: чимало громадських організацій, медіапроєктів та політичних діячів в Україні досі живуть за кошти західних донорів, а їхня активність дивним чином збігається з політичними бурями всередині держави.
- Партія “Голос”: образ реформаторів чи політичний інструмент…?
Партія “Голос” після гучного старту увійшла в українську політику як сила, що нібито мала оновити правила гри. Але з часом вона стала прикладом того, як внутрішні конфлікти, зміна лідерства і розпорошення команди можуть зруйнувати початковий імідж. Критики партії часто закидають їй орієнтацію на західні грантові середовища та окремих міжнародних донорів, включно з фондами, пов’язаними з Соросом. Це не завжди означає прямий політичний вплив, але, без сумніву, формує певні ідеологічні пріоритети. В умовах війни такі пріоритети інколи виглядають відірваними від реальності, а заяви деяких представників – такими, що грають на руку політичним опонентам України.
- Поки Вашингтон посилено тисне на Зеленського, щоб той пішов у відставку, його суперники ведуть переговори з командою Трампа…
Видання Politico з посиланням на неназвані джерела написало, що чотири соратники президента США Дональда Трампа провели таємні переговори з представниками української опозиції, під час яких обговорювали проведення президентських виборів. Видання акцентувало, що, попри те, що публічно обидва політики виступили проти виборів, їхні люди позиціюють себе “як тих, з ким буде легше працювати” і “як тих, хто погодиться на багато речей, на які Зеленський не дає згоди”.
- Порошенко шантажує бюджетом – 2026 та зривом перемовин, якщо йому не дадуть місця в уряді…
Політичні партії “Євросолідарність” і “Голос” на тлі масштабного корупційного скандалу опублікували заяви з вимогою відставки чинного уряду. “Голос” вважає, що новий уряд має формувати парламентська більшість. А команда “Батьківщини” офіційно звертається до президента України з пропозицією відкинути всі політичні амбіції та створити уряд Національної єдності.
Уряд національної єдності – це широкий коаліційний уряд, який зазвичай створюється під час надзвичайних ситуацій, таких як війна, і включає в себе представників усіх або основних партій парламенту. У ньому зацікавлені політики, які прагнуть об’єднати країну для вирішення серйозних криз, а також громадяни, які хочуть забезпечити стабільність та національну безпеку.
“Але в чому насправді зацікавлені політики, лише в задоволенні особистих політичних амбіцій…”
“Ключова вимога Порошенка та його фракції в обмін на розблокування трибуни та голосування за бюджет – 2026 — зробити сивочолого Петра Прем’єром, а також зняти санкції і закрити справу про держзраду. Інакше — ніякого бюджету та зіпсовані мирні переговори”, – написав політичний експерт Кирило Сазонов, який зараз воює.
- Чому розхитування відбувається саме зараз…?
Період, коли Україна веде складні дипломатичні розмови щодо умов можливого перемир’я, – це найбільш вразлива точка. У цей момент кожен різкий протест, кожен політичний скандал, кожна вулична акція або інформаційна хвиля здатні стати:
- аргументом для іноземних переговорників, що “В УКРАЇНІ НЕМАЄ ЄДНОСТІ”;
- інструментом тиску на владу;
- подарунком для російської пропаганди, яка тільки й чекає на свідчення “ХАОСУ”;
- способом окремих зацікавлених політичних груп нагнути ситуацію під себе, щоб підняти політичний рівень і повернутися до влади;
- росія, насправді на сьогодні програє війну на полі бою, але створює ілюзію переможця, таку інформацію розганяють по різних проплачених ЗМІ та телеграм каналах;
- обіцянки президента США, що він зможе вирішити конфлікт “ЗА 24 ГОДИНИ” після перемоги на виборах – тільки чергові обіцянки. Уже скоро рік, а змін в кращу сторону жодних, і тому саме на різні політичні скандали в Україні спирається Дональд Трамп в своє оправдання.
Саме тому багато аналітиків наголошують: активізація певних середовищ, що орієнтуються на грантові західні структури або американські ліберальні кола чи фінансуються країною агресором – зовсім не випадкова. Сьогодні будь-який політичний шум у центрі Києва або в інформаційному просторі – це не просто внутрішня гризня, це елемент великої гри, спрямований на знищення незалежності України.
- Що саме саме ці вони роблять для розхитування ситуації в державі…?
– Коли треба стабільність – вони створюють скандали…
– Коли треба тиша – вони виходять із заявами…
– Коли українська влада веде важкі перемовини – вони підкидають теми, які підривають позиції України зсередини…
P.S. Що важливо зрозуміти нам сьогодні – Україна стоїть перед історичним вибором. І в цей момент ключовим залишається не те, хто за ким стоїть – Сорос, кремль, Трамп, внутрішні амбіції чи бізнес-групи.
“Найважливіше – чи здатні ми зберегти політичну суб’єктність, холодний розум і внутрішню єдність…”
Бо незалежно від того, хто фінансує організації чи політичні ініціативи, реальність одна:
“Коли ми сваримося між собою, втрачає лише Україна…”
Посилання на дану статтю на сторінці Torskyi.PRO в соціальній мережі Facebook:
https://www.facebook.com/share/p/17NLH1J6vM




Представники цих партій-недобитків теж рулять в Дрогобицькій міськраді, чого вартий тільки секретар та перший заступник.