Бриліантові шахраї

У період економічної нестабільності люди зазвичай вкладають кошти в так звані вічні матеріальні цінності – такі як нерухомість, витвори мистецтва та ювелірні прикраси. Цим, як правило, користуються шахраї, які видають підробки за оригінали й продають їх за шалено високими цінами.

Вклади в дорогоцінні камені у всі часи користувалися популярністю.

• По-перше, коли в економіці нестабільність – такі коштовності зростають у ціні.
• По-друге, при невеликих розмірах і вазі вони можуть слугувати своєрідним “гаманцем” для великих грошових сум.
• По-третє, золото і діаманти у вигляді ювелірних виробів можна носити як прикраси.

Але придбати коштовності для багатьох із нас важливо за максимально вигідною ціною. Не секрет, що найменша різниця між ціною покупки і продажу – у золотих злитках. Але їх не надягнеш у вигляді сережок чи кільця. Тому на перший план виходять ювелірні вироби з бриліанти.

Одним з найпоширеніших видів афери є ситуація, коли шахраї видають камені з доволі посередніми характеристиками за бриліанти найвищої якості. А пересічному покупцю складно розпізнати підробку. І той, і інший камінь можуть бути білого чи зеленуватого відтінку, з блискучою грою граней. Але різниця в ціні може бути у десятки разів.

Виникає питання: як шахраї реалізують свій злочинний задум?

Насправді все доволі просто. Зловмисники беруть два схожих за розміром і зовнішнім виглядом камені. Один – натуральний, з високими характеристиками, другий – або штучний, або натуральний, але з середніми показниками якості. Далі в одному з відомих гемологічних центрів отримують сертифікат на перший камінь, а у виріб (наприклад, кільце) вставляють підробку. Потім продають фактично недороге кільце за ціною у десятки, а інколи й сотні разів вищою від реальної.

Якщо такий виріб купується “на все життя”, то афера може виявитися лише через багато років.

Часто однією зі складових цієї шахрайської схеми є вигадана історія, яку розповідають жертвам: нібито виріб був викрадений із відомої антикварної колекції або пограбований у престижному ювелірному магазині в Іспанії чи Великобританії. Це змушує жертву утриматися від звернення до офіційних оцінювачів, адже товар – начебто “в розшуку” Інтерполом. А ціну такої “унікальної” прикраси оцінюють у сотні тисяч або навіть мільйони доларів. Це, як правило, зупиняє жертву від перевірки.

Один з таких випадків стався на Львівщині. Зловмисник, скориставшись довірою подружжя літніх людей, продав їм діамантове кільце за 500 000 доларів США. І лише після смерті дружини чоловік звернувся до оцінювача, який виявив підробку. “Коштовний бриліант” виявився майстерною імітацією, вартістю близько 600 доларів США.

Як бачимо, лише трагічний випадок допоміг викрити злочинця.

Але це – лише мізерна частина тих, хто звертається до правоохоронців. У більшості випадків потерпілі навіть не здогадуються, що стали жертвами професійних шахраїв, і роками зберігають у себе підроблені коштовності.

Staremisto.news