Олександр Магльона. Латентний путініст друг Медведчука, ОПЗЖ, людина, якій байдуже у який спосіб заробляти гроші

У Львові за держзраду судять колишнього КДБіста, який наводив ворожий вогонь по Яворівському полігону, може в цій статті, ми накінець викриємо корегувальника прильотів в Дрогобич та район…

Президент Асоціації “Нові Горизонти”, шеф-редактор однойменної громадської правозахисної газети, член НСЖУ, керівник компанії “ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНИЙ КРИЗОВИЙ ЖІНОЧИЙ ЦЕНТР” і так можна продовжувати дуже довго, але є щей друга сторона життя даної особини, відкритий ненависник Степана Бандери та Івана Франка це скритий сєпаратист, який ностальгує за СССРівськими часами, цей пройдисвіт роками ненавидить справжніх Українських патріотів, своєю брудною писаниною обпаплюжив багато чесних людей. Усі вже здогадались, що мова іде про Олександра Васильовича Магльону 02.03.1952 року народження, уродженеця с. Вовковинці, Деражнянського р-ну. Хмельницької обл. – в народі просто САПОЖНІК.

 Чому я згадав про цього чоловіка а все через те, що сьогодні на своїй особистій сторінці в Фейсбук пан Лев Грицак виставив досить розлогу статтю, яку я хочу доповнити декількома цікавими фактами.

Даний чоловік асоціює себе як журналіст, експерт та політичний стратег, письменник і грантоїд. Після невдалої кар’єри сапожника цей пан перекваліфікувався в журналісти, це одне і теж. Усі ці роки він працював по стандартній накатаній схемі, їздив по різних семінарах, форумах та пропонував свої написані гранти. Свого часу Магльона справді в цьому став успішний, але жадність фраєра згубила.

Він для понтів завжди старався в когось з знайомих орендувати офісне приміщення де прокручував свої афери та організовував попойки, за оренду проплачувати декілька місяців а потім починались казочки, мол часи важкі, зараз грошей немає, треба зачекати з дня на день отримаю грант і закрию борги. Але тільки він отримував фінансування, як відразу відшибало пам’ять. Схема по грантах стандартна, він отримував фінансування на видавництво газети з конкретною тематикою з накладом в декілька тисяч, насправді друкувалась кількість в пару десятків, які роздавалися на камеру а гроші за різницю пхав собі в кишеню. Доречі він умудрився навіть не розрахуватись за друк і цих пару газет.

Такі схеми з най…бки грантодавців вдалось прокрутити не один раз, гроші йшли на попойку, гульки, молоденьких студенточок а борги не віддавались. Тому його погнали близько з п’яти офісів, де він понищив приміщення та наробив боргів десь на десяток тисяч $.

А один випадок взагалі пробив дно, умовою одного з грантів було закупівля дороговартісного офісного обладнання для громадської організації, по документах все було супер, але тут люди які виділили фінанси вирішили завітати в гості і перевірити. Вони були дуже здивовані, коли зранку побачили спалений офіс з усім обладнанням, а з слів самого Магльони, підпал вчинив місцевий криміналітет діяльність якого нібито він висвітлює в своїй газеті. Грантодавців в це повірили та борг списали, бо в Європі не могли повірити, що людина може бути такою підлою і вчинити таке свідомо сама.

Такого роду історій ви можете почути не один десяток, та ви ніколи не повірити, що цей з виду інтелігентний, поважний чоловік насправді є простим аферистом, брехуном та пройдисвітом. Більшість людей яких він кинув чи обманув, відкрито нехочу про це згадува та розказувати, але не тому що вони його бояться як чоловіка а тому що він починає писати та розповсюджувати про них брехливі статті та розповіді, які вони погані а він святий та Божий…

(Нижче можете почитати скріни коментарів відносно Олександра Магльони на сайті Дрогобич Інфо)

Ну щож, тепер до статті пана Лева Грицака:

«Латентний путініст друг Медведчука, ОПЗЖ, людина, якій байдуже у який спосіб заробляти гроші» і т.п. – активізуватись останнім часом відгуки у соцмережах про мене.

Чому? 

Є на це об`єктивні і суб`єктивні причини, які на жаль, не можна викорінити з нашого життя, бо вони вічні як добро і зло. 

До об`єктивних причин зараз належить: зрив захоплення України рашистами, втрата позицій православної церкви московського патріархату, очікуваний контрнаступ ЗСУ, розмови про скорі вибори до Верховної і місцевих рад.

Головна причина сьогоднішніх всіх наших бід тягнеться з нашої багатовікової історії, відносин із східним сусідом, які в силу певних причин не можуть подолати феодально-рабовласницький лад і багато віків зазіхають на основні наші цінності.

«Кожен судить інших в міру своєї зіпсованості»

Звинувачувати мене в тому, що головною моєю метою є заробляння грошей може тільки зациклена на цьому людина, бо результати моєї діяльності на виду.

Сильні люди говорять правду в очі, слабкі ллють бруд у нас за спиною, в нашому випадку через штучно створену у соцмережах сітку ботів. Нелегко доказати, що донька не є гулящою, коли про це пустили слух, хоч доньки взагалі не маєш. Дуже невдячна справа змагатися із журналістом, але не маю іншого виходу, не можу обтиратись отруйним совковим брудом, яким мене поливає устами бота і учасників групи старий сталініст і кагебіст Олександр Магльона.  

Чому? 

Та тому, що ми в різних таборах. Я, Лев Грицак, названий в честь свого дядька Лева Грицака, що загинув в бою від куль «стрибків» НКВС біля рідного села Озеряни, Борщівського району, Тернопільської області осінню 1945 року в ранзі референта пропаганди УПА.

Я – хрещений греко-католик. Моя сім`я бачила жахіття, які робили москалі, захопивши західні території, знали історію і тому завжди були послідовниками незалежності України, брали посильну участь у боротьбі за це.

Ви ж, пане Магльона, переїхали зі східного берега Дністра якраз для боротьби з українством, щоб нести сюди «рускій мір». Не сумніваюсь, що досягли успіху в цьому, маючи багато інформації від свого зятя – начальника Дрогобицького районного КДБ.

НКВС, КДБ на західних територіях активно попрацювало. 

Чого варті тільки розкопки трупів у Дрогобицькій в`язниці. Людей вбивали навіть не кулями, а загнаними в потилицю металевими костилями для кріплення залізничних шпал.

І ця нелюдська ненависть у Вас залишилась довіку. Ви не можете перенести, що Україна іде європейським шляхом, що весь світ ополчився проти рабовласницького «руського міра» і надає велику військову допомогу Україні. Вам дуже боляче, що ідеологічний оплот – православна церква московського патріархату терпить поразку в Україні.

Не можете спокійно дивитись і на успіхи молодого українського бізнесу, а особливо на патріотичний рух.

В цьому Ви бачите особливу небезпеку, бо сам є боєць невидимого фронту російської пропаганди під прикриттям  якогось інтернет-видання. Конфронтація закладена між сусідами, що жили через якихось кілька десятків кілометрів по різних берегах Дністра, між затопленою Бакотою на сході і с. Озеряни на заході, можливо, була не тільки віртуальною як між референтом пропаганди УПА і НКВСником. В тому смертельному бою під с. Озеряни з криївки вибивали патріотів «стрибки», завезені зі східних територій, а, згадується, Ви розказували про загиблого родича. 

Чи цей бруд на мене не є родинною помстою?

І ще одна ремарка. Під час минулих виборів до місцевих рад Ви по домовленості з фінансовим спонсором мали «допомогати» мені медійно. Для всіх членів нашої команди було шоком, коли в оплачений випуск газети, де передовою мала бути Ваша стаття про мене, як кандидата, Ви помістили поруч велику статтю проти греко-католицької церкви України. Розрахунок був на те, що стаття повинна була деморалізувати мене перед громадою. Випадково, перед розповсюдженням, один екземпляр великого накладу потрапив до мене і ціла команда молодих людей цілу ніч виймала ту додаткову провокаційну сторінку зі складеної газети, бо на ранок мала бути роздача по абонентах. 

Пам`ятаю, що перед випуском газети Ви проговорились, що їдете в архів поважного органу за матеріалами на опонентів. Я тоді зрозумів, що до зятя. 

Результат поїздки не можна порівняти з підривом греблі Каховської ГЕС, але це була підло продумана НКВСька операція. 

Отож боротьба продовжується?

Коли в Дрогобич прилетіли москальські ракети, я почав листати в пам`яті своїх знайомих, здатних на зраду, а коли повідомили, що коригувальником по Львову був Олександр Косторний, колишній працівник КДБ, подумав, чи він не Ваш друг?

У Вас в групі, що мене ботить, окрім втаємниченого Юрія Мирославовича, друзями є журналістка Ольга Мелько, яку мене попросили працевлаштувати, бо бідує, яку я потім вимушено звільнив за угодою сторін, фактично за профнепридатністю. Зараз вона посилено ставить санаторію «Карпати» одиниці в рейтингу.

А ще у «друзях-ботах» звільнена за угодою сторін прибиральниця кімнати, де пропали у відпочиваючої прикраси. Це Ваш світ, це Ваші друзі.

Тому скільки б я зусиль і грошей не вкладав у розвиток демократії, культури, мистецтва, релігії, допомоги біженцям, військовим, перелічені особи завжди зуміють очорнити добро.

Якщо народний артист зробив вінок патріотичних пісень  на доброчинному концерті, то це «танці на кістках». Якщо провели акцію Петриківського розпису на уламках рашистських ракет для музею Перемоги під лозунгом «Цвинтар рашистських надій», – то це «братва гуляє». А це дуже бентежить цих людей, що до патріотичних акцій залучаються діти, проводяться майстер-класи, розмальовуються в колір українського прапора дитячі личка.

Мені робити музеї патріотам, як Андрію Мельнику, ставити пам`ятники видатним українцям, ідентифікувати націю, а Вам нищити демократичні засади, дурити людей. Але Ви, безумовно, програєте, вже програли.

І на завершення. Якось при знайомстві Ви «відхрещувалися», доказували, що в роду не було євреїв, і прізвище Магльона не єврейське. Мене це тоді мало цікавило, бо маю друзів євреїв, родичів, батьки рятували євреїв під час війни. А зараз зацікавило. Пошукав у Вікіпедії. Так, Ви не єврей!!! І Богу дякувати!!!

«Фамилия Магльона восходит из Ахтубинск (Астраханская область). В хрониках поселения Юрьев – лакей Владислав Магльона (1804). Латиницей – Maghl’ona или прозвище Магльон, а национальность Русский в 88% случаях» [https://unotices.com/].

Тепер все стає на своє місце.

Все буде Україна!

P.S. Розуміючи, що піднята тема зачіпає моральні аспекти перехідного періоду від сталінського репресивного апарату до нашої СБУ, маючи багато добрих знайомих і друзів серед колишніх і сьогоднішніх працівників цієї служби, насправді дуже порядних людей, я вагався чи подавати цю статтю. Вирішив, що для загального блага це потрібно. Серед щирих охоронців і захисників нашої незалежної України в органах безпеки і оборони ще ходить багато Олександрів Косторних, які наносять значної шкоди у становленні нашої молодої держави. Тому зарадити може тільки наша пильність і відкрита громадянська позиція.

В частині статті використані матеріали з сторінки Фейсбук Лева Грицака

Автор: Діма Гриньків