Будапештський меморандум: перемовини, зобов’язання та зрада міжнародних гарантій безпеки…
“Меморандум – це не договір. У більшості випадків він має політичну, а не юридичну силу. Він визначає обіцянки й наміри сторін, але не передбачає юридичного покарання за їх невиконання…”
Будапештський меморандум 1994 року став одним із ключових документів після завершення Холодної війни, який мав забезпечити Україні реальні гарантії безпеки в обмін на відмову від третього за потужністю ядерного арсеналу у світі. Документ позиціонувався як міжнародний запобіжник від агресії та інструмент глобальної стабільності. Однак початок російської агресії у 2014 році та повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року продемонстрували глибоку кризу міжнародних зобов’язань і фактичний розвал системи безпекових гарантій.
Передумови підписання меморандуму.
Після розпаду СРСР Україна успадкувала понад 1 900 ядерних боєголовок, стратегічні носії та розвинену інфраструктуру. За своїм потенціалом Україна могла стати однією з провідних ядерних держав світу. Проте міжнародний тиск – передусім з боку США, Великої Британії та Російської Федерації – вимагав якомога швидшої відмови України від ядерного статусу.
Основні аргументи, які використовували західні дипломати:
- потреба глобального контролю над нерозповсюдженням ядерної зброї;
- формування нової архітектури безпеки у Європі;
- гарантії непорушності кордонів України та її суверенітету в обмін на ядерне роззброєння.
“Україна погодилась на цей крок, виходячи з переконання, що міжнародне право та підписані гарантії стануть достатнім бар’єром проти будь-якої агресії…”
Зміст Будапештського меморандуму.
У документі, підписаному 5 грудня 1994 року Україною, США, Великою Британією та Росією, були закріплені такі ключові положення:
1. Повага до незалежності, суверенітету та існуючих кордонів України.
2. Утримання від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності України.
3. Відмова від економічного тиску для підпорядкування Україні чужим інтересам.
4. Зобов’язання негайно звернутися до Ради Безпеки ООН у разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії.
5. Неприпустимість застосування ядерної зброї проти України.
“Підписанти декларували, що в разі виникнення загрози вони мають провести консультації з Україною для вирішення ситуації…”
“Однак документ був меморандумом, а не повноцінним міжнародним договором із механізмом примусу – чим згодом і скористалися гарантори…”
Порушення меморандуму та реакція сторін.
Агресія 2014 року. російська федерація першою та грубо порушила документ – анексією Криму та початком війни на Донбасі. США та Велика Британія обмежилися дипломатичними нотами й санкціями, але не запропонували механізму, здатного реально зупинити агресію.
Повномасштабне вторгнення 2022 року. 24 лютого 2022 року росія не просто порушила Будапештський меморандум – вона повністю знищила його цінність як міжнародного документа.
Три звернення Президента України Володимира Зеленського щодо виконання меморандуму.
Під час ескалації перед вторгненням та в перші дні війни Президент України тричі публічно наголошував на необхідності виконання гарантій Будапештського меморандуму:
1. Лютий 2022 року – Мюнхенська безпекова конференція.
Зеленський заявив, що якщо гаранти не забезпечують реальний захист, Україна має право ставити питання про перегляд своїх безпекових зобов’язань.
2. Звернення 24 – 25 лютого 2022 року.
Президент наголосив, що одна із держав-гарантів напала на Україну, а інші гаранти мають виконати зобов’язання згідно меморандуму.
3. Початок березня 2022 року.
Зеленський повторно звернувся до підписантів із вимогою сприяти реальному припиненню російської агресії та забезпечити захист повітряного простору України.
“Усі ці звернення продемонстрували повну бездіяльність гаранторів у прямому сенсі їхніх безпекових обіцянок…”
Як нас кинули політики.
“Будапештський меморандум став одним із найбільш показових прикладів того, як політичні декларації без механізму відповідальності перетворюються на порожні обіцянки…”
Кинули у момент, коли гарантії були справді потрібні.
- Україна виконала всі свої зобов’язання – позбулася ядерної зброї.
- Гаранти не виконали головного – не забезпечили захист від агресії.
- У критичний момент Україна залишилася сам-на-сам із державою-агресором.
“Хоча США та Велика Британія нині надають масштабну підтримку, вона не є виконанням Будапештського меморандуму, а радше політичним рішенням, ухваленим у нових умовах глобальної безпеки…”
P.S. Будапештський меморандум увійде в історію як документ, що продемонстрував слабкість міжнародного права перед збройною агресією. Він став символом того, як великі держави здатні ухилятися від взятих на себе зобов’язань, прикриваючись юридичними формулюваннями та політичними інтересами…
Україна заплатила надто високу ціну за довіру до світової дипломатії.
Історія меморандуму – це не лише приклад політичної безвідповідальності, а й урок, який українська держава ніколи більше не може дозволити собі повторити…
Система міжнародних гарантій, що була нам обіцяна, не спрацювала. Ми були покинуті саме тоді, коли гарантії були потрібні найбільше…
