11 договорів на всю громаду – це не провал людей. Це провал сміттєвої реформи

Сьогоднішня публікація Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради в Facebook мала на меті пояснити, чому мешканці не поспішають сортувати сміття. Однак після уважного аналізу виникає зовсім інший висновок: наведені самою владою цифри є найкращим доказом того, що запропонована модель впровадження роздільного збору відходів фактично провалилася.

Посилання на допис департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради в соціальній мережі Facebook:

https://www.facebook.com/share/p/1Ehb1dMVra/?mibextid=wwXIfr

Найбільш промовистий факт – лише 11 мешканців приватного сектору уклали договори на роздільне збирання відходів. Якщо після кількох місяців активного впровадження реформи результатом є одинадцять договорів на всю Дрогобицьку громаду, то це не свідчить про небажання людей змінюватися.

“Це свідчить про те, що сама система була побудована неправильно…”

• Влада перекладає відповідальність на мешканців.

У своїй статті департамент фактично робить головний акцент на тому, що люди не хочуть міняти звички, не бажають виділяти місце для кількох контейнерів удома та не готові витратити кілька хвилин на сортування. Але саме тут і полягає головна помилка.

У сучасному публічному управлінні існує простий принцип: якщо абсолютна більшість людей не користується новою системою, проблема насамперед у самій системі, а не в людях. Коли майже ніхто не долучився до програми, це означає, що вона не відповідає реальним потребам населення, є недостатньо продуманою або впроваджувалася без належної підготовки.

“Європа не створила культуру сортування сміття лише за три місяці…”

У своїй публікації чиновники постійно апелюють до “європейських стандартів”. Але вони замовчують найважливіше. У більшості європейських країн культура сортування формувалася десятиліттями. Наприклад:

• у Німеччині сучасна система роздільного збору відходів почала активно розбудовуватися ще на початку 1990-х років після запровадження законодавства про упаковку;
• у Швеції розвиток системи поводження з відходами триває вже понад пів століття;
• у Австрії, Бельгії та Нідерландах культура сортування будувалася через багаторічні державні програми, інформаційні кампанії, екологічну освіту у школах, значні інвестиції в інфраструктуру та зрозумілі економічні стимули.

Жодна європейська країна не вимагала від громадян за кілька місяців кардинально змінити побутові звички, які формувалися все життя. Спочатку держава створювала зручну систему. Потім роками навчала людей. Лише після цього громадяни почали масово сортувати відходи.

“Саме так працюють успішні реформи. У Дрогобичі все зробили навпаки…”

У Дрогобицькій громаді влада фактично пішла іншим шляхом.

• Спочатку було підвищено тариф.
• Потім людям запропонували самостійно змінити багаторічні звички.
• І лише після цього почали говорити про розвиток інфраструктури.

Більше того, навіть у самій статті департамент зазначає, що для багатоквартирних будинків необхідно ще звертатися до міської ради, проходити процедуру співфінансування, облаштовувати закриті контейнерні майданчики та лише після цього укладати договори. Тобто сама влада визнає, що необхідної інфраструктури ще фактично немає. І водночас дивується, чому люди не сортують сміття.

• Людей мотивують штрафом, а не перевагами.

Ще одна концептуальна помилка полягає у способі мотивації. Основним стимулом влада зробила не зручність, не екологічну свідомість і не реальні переваги, а фінансове покарання через вищий тариф. Але різниця в кілька гривень виявилася занадто малою, щоб змінити звички мільйонів побутових рішень. Сам департамент це визнає.

Фактично чиновники підтвердили, що їхній головний механізм стимулювання не працює.

“Статистика говорить сама за себе. Найкращий показник ефективності будь-якої реформи – це цифри…”

Якщо після перших двох місяців роботи:

• лише 11 договорів;
• абсолютна більшість населення не долучилася;
• система не стала масовою, то це означає лише одне – модель не спрацювала.

“І жодні красиві пояснення не можуть змінити цього факту…”

P.S.

Ніхто не заперечує, що роздільний збір відходів є необхідним. Навпаки – це майбутнє будь-якої сучасної громади.

“Але успішна реформа починається не зі збільшення тарифів і звинувачень людей у небажанні змінюватися…”

Вона починається зі створення зручної інфраструктури, широкої інформаційної кампанії, багаторічної просвітницької роботи, навчання дітей, зрозумілих економічних стимулів та довіри між владою і громадою. Саме так діяли країни Європи.

На жаль, у Дрогобичі вирішили, що культуру, яку європейські держави формували десятиліттями, можна створити за кілька місяців адміністративними рішеннями та новими тарифами. Результат ми вже бачимо.

“Одинадцять договорів на всю громаду – це не вирок мешканцям. Це вирок якості підготовки самої реформи…”

І якщо після такого показника влада не визнає власних прорахунків, а й надалі перекладатиме відповідальність виключно на людей, то це лише підтверджуватиме, що питанням управління відходами займаються посадовці, які не змогли належним чином вивчити міжнародний досвід, оцінити готовність громади та вибудувати ефективну, поетапну модель впровадження змін…

Автор статті Іван ТОРСЬКИЙ Голова ГО “ТРИ СИЛИ”