Мова – це ідентичний код нашої нації
Саме 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.
“Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить”, – писав Пантелеймон Куліш.
Історія показує: той, хто втрачає свою мову, втрачає свою державу. Свою ідентичність. На жаль, українська мова століттями зазнавала утисків з боку імперії. Окупаційна влада розуміла, що заборона мови призведе до її нівелювання.
Зрештою, це і продовжують робити вороги сьогодні на наших окупованих територіях, де ганебно русифікують наші міста. І наших співгромадян. Те саме вони робили 100 років тому.
Мова – це ключовий фактор національної безпеки, міцності держави, єдності нації. І перший об’єкт російської агресії та привід для нападу для захисту “окупаційномовних”.
Маємо розуміти, що сьогодні ведемо боротьбу не лише фізичну, але передовсім за нашу мову та національну ідентичність.
За Україну, яку ми не можемо втратити.
