Підготовка законопроєкту про післявоєнні вибори на завершальній стадії – готовність оцінюють на 80-90%

Обратися вдруге Зеленському може завадити Конституція

Законопроєкт про перші повоєнні вибори вже практично готовий, однак нардепи не поспішають реєструвати його в стінах Верховної Ради. Про це “Телеграфу” кажуть члени парламентської робочої групи, яка і розробляла правки в законодавство. Чому у владі вже не “горять” ідеєю виборів та чому Конституція може не дозволити Зеленському повторно балотуватися навіть після війни — далі в матеріалі.

Трамп не тисне, Рада не наполягає

Наприкінці минулого року, коли Україна перебувала у вкрай скрутному становищі, підходивши до найскладнішої зими за всю свою історію, з-за океану почався політичний тиск.

“Я думаю, що Україна повинна провести вибори. Вони використовують війну, щоб не проводити вибори”, — раптом заявив в грудні 2025 року президент США Дональд Трамп.

Відмахнутися від поганенького, але все ж впливового партнера було складно, тож влада знайшла елегантне рішення: в парламенті створили міжфракційну групу з підготовки законодавчих пропозицій щодо “особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів”.

— Це була дипломатична гра, маніпуляція, яка використовувалась для тиску на Україну. Тоді президент і сказав, ну гаразд, нехай робоча група розгляне питання, — пояснює “Телеграфу” член групи, нардеп від “Слуги народу” Олександр Качура.

Та коли група розпочала свою роботу, дуже швидко стало зрозуміло, що ніяких “та/або” бути не може і в Україні можливо провести вибори тільки по завершенню війни.

— Поки немає безпеки і тривають бойові дії, говорити про реальність виборів в Україні не доводиться, — підкреслює в коментарі “Телеграфу” член групи, колишній голова ЦВК Андрій Магера.

— Найголовніший результат цієї робочої групи, що припинили дурню стосовно проведення виборів під час дії воєнного стану. Це протирічить і національному законодавству і міжнародним стандартам. Науковці і конституціоналісти переконали більшість керівництва фракцій, що не треба робити помилку і влаштовувати те, що не визнає світ, — додає Качура.

Втім, неможливість проведення виборів під час війни не означала, що до моменту “після війни” не треба було готуватися.

— Треба було напрацьовувати бачення перших післявоєнних виборів і розуміти їхню особливість, хоча багатьох ризиків ми не зможемо передбачити, — зазначає Магера.

У підсумку було створено 7 робочих підгруп по напрямках, і нардепи разом з експертами почали активно розробляти законопроєкт. У владі обіцяли, що він з’явиться ще в лютому, однак до цього часу проєкту закону немає. Чому? Як пояснюють члени групи, тиск США припинився, відтак немає сенсу пришвидшувати події, тому зараз робота групи поставлена на паузу.

— За останні два місяці було тільки одне засідання і, скоріш, більше організаційне, ніж програмне, — пояснює “Телеграфу” членкиня групи, голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

— Після того, як весною стало добре зрозуміло, що Москва не проявляє бажання завершувати війну і навіть припиняти вогонь, то, по-перше, вибори не на часі, а, по-друге, невідомо за яких умов взагалі вони будуть проводитись. Тому активна діяльність робочої групи де-факто припинена і вона не працює. Експерти щось напрацьовують, але реальної роботи практично немає, — додає виданню член групи, нардеп від “Слуги народу” Олег Дунда.

Тим не менш, за словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, на певний драфт законопроєкту парламентська група вийшла ще весною.

— Прогнози щодо появи законопроєкту в лютому були аж надто оптимістичними. Але станом на початок весни, можна було говорити, що законопроєкт готовий на 80-90%. Залишалось погодження лише окремих пунктів по окремих робочих групах. В разі потреби можна надзвичайно швидко винести законопроєкт на розгляд парламенту, — зазначив Кошель в коментарі “Телеграфу”.

Staremisto.news