День захисників і захисниць у Дрогобичі: Хода героїчної слави, віче та спільна молитва за Героїв
Вчора, 1-го жовтня, наша Держава відзначала відразу кілька важливих свят, які століттями символізують незламність українського духу та спадкоємність поколінь борців за незалежність: християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День створення Української Повстанської Армії та День захисників і захисниць України. З цієї нагоди у Дрогобичі відбулися пам’ятні заходи. Теплий, сонячний жовтневий день об’єднав громаду в спільній молитві за живих і полеглих Героїв-захисників.
Уже другий рік поспіль за ініціативи міського голови Тараса Кучми дрогобичани Ходою героїчної слави 1-го жовтня вшановують воїнів, які дорогою ціною стримують рашистську навалу. Мешканці Дрогобицької громади схиляють голови перед пам’яттю полеглих героїв-вихідців нашого краю, чиї імена вже навіки вписані до Небесного батальйону. Підготовка такої масштабної події була тривалою та кропіткою. Організацією заходу в тісній співпраці займались чимало структурних підрозділів ради, а координував процес підготовки особисто очільник громади Тарас Кучма спільно із заступником з гуманітарних та соціальних відносин Юрієм Кушликом.
Вагомий внесок у цю спільну справу зробили управління культури та розвитку туризму під керівництвом Володимира Ханаса; управління освіти на чолі з Петром Шев’яком, яке згуртувало для заходу чисельну кількість активної та свідомої учнівської молоді та педагогів; відділ сім’ї та молоді під керівництвом Олександри Пашко, відділ соціально-психологічної, правової підтримки та взаємодії з захисниками, захисницями та членами їх сімей, який очолює Мар’яна Бечкало; організаційний відділ під керівництвом Ірини Кушнір, КП «Служба муніципального управління», КП «Муніципальна варта».
Урочиста колона, сформована на вулиці Тараса Шевченка, пройшла повз Алею пам’яті в парку імені Степана Бандери і попрямувала до площі Ринок. Учасники ходи покладали квіти та лампадки до портретів воїнів на Алеї пам’яті, яка стала для дрогобичан місцем вічної шани та пам’яті про всіх полеглих захисників. Колону очолювали військові та рятувальники ДСНС, які несли штандарт міста, державну та патріотичну символіку, прапори військових частин. Особливого, урочистого звучання заходу надавала музика в живому виконанні військового духового оркестру військової частини А1108. В одному строю йшли священнослужителі, учні та студенти дрогобицьких гімназій, ліцеїв, коледжів і університетів, крокували родичі полеглих воїнів і представники органів місцевого самоврядування. Дійство продовжилося на площі Ринок, де до учасників ходи на віче долучилися небайдужі мешканці.
Пам’ятний захід розпочався з виконання Державного Гімну України. Цьогорічна процесія була чисельною, та, на превеликий жаль, і кількість тих, хто повернувся до рідних домівок на щиті, зросла, залишивши невиліковні рани в серцях рідних і близьких. Молодь бережно несла 344 портрети полеглих захисників, шану яким віддавали під звуки жалобної пісні «Пливе кача по Тисині…». Згодом світлини закріпили на заздалегідь встановлених на газонах довкола ратуші спеціальних дерев’яних підставках.
Портрети Героїв, які віддали свої життя за свободу Батьківщини, ніби дивилися в очі кожному з присутніх. У цих поглядах – заклик не бути байдужими, повсякчас допомагати тим, хто нині «на нулі» боронить рідну землю, проливаючи кров і жертвуючи собою задля збереження Незалежності України.
Тієї сонячної осінньої днини центральна площа була заповнена людьми різних поколінь. Тут відбулася загальноміська панахида, яку відслужили священники нашої громади. В єдиному пориві воїни, ветерани, рятувальники, представники керівництва громади, молодь і численні мешканці молилися за упокій новітніх Героїв і просили про захист усіх військовослужбовців і мирного населення від рашистської нечисті. З проникливим та урочистим монологом «Пам’ять про Героїв» до присутніх звернулася ведуча заходу Уляна Воят.
Наснаги до продовження боротьби з ненависною московською ордою додало виконання маршу українських націоналістів «Зродились ми великої години», який є офіційним гимном ОУН і маршем нової української Армії. Під час віча майдан в унісон виконав і тужливу «Вічную пам’ять», згадуючи всіх загиблих земляків. Біля кожної світлини полеглих мерехтіли вогники запалених лампадок, світло яких стало знаком нашої пам’яті та непохитної віри в Перемогу. Цей вогонь горів як обітниця того, що жертовний подвиг кожного Героя не буде марним. Створена в центрі міста алея живої пам’яті стала місцем глибокої шани та нагадуванням про надвисоку ціну нашої свободи.
Захід завершили натхненним виконанням молитви «Боже, великий, єдиний», яка під величні звуки оркестру військової частини А1108 піднеслася над містом, об’єднавши присутніх у спільній надії на якнайшвидшу перемогу.
Коли вечірні сутінки опустилися на місто, а згодом і новий день розпочав свій відлік, мовчазний стрій світлин із мерехтливими вогниками лампадок залишався на площі Ринок. Ці погляди крізь нічну тишу та ранкову прохолоду розмовляли з кожним, хто проходив повз ратушу, ставши пронизливим безслівним маніфестом і свідченням того, якими надлюдськими зусиллями і втратами нині збережене наше право на життя і свободу.
Така велика для воєнного часу кількість людей, яка зібралася на площі Ринок, а також присутність чисельних фотокореспондентів різноманітних ЗМІ, що прийшли закарбувати для історії моменти урочистих ходи та віча, організованих міською радою – все те стало чіткою відповіддю на питання, чи на часі проведення подібних заходів у розпал екзистенційної війни добра зі злом. Бо саме в такі хвилини єднання громади формуються наші національна пам’ять і єдність, гартується незламність української нації, її готовність продовжувати боротьбу з ворогом.
Новини Дрогобицької міської ради
